путеря

ПУТЕ́РЯ, і, ж., діал.

Сила, міць.

Про силу Юрчика ходили цілі легенди поміж гуцулами.., і кожний мав яку-таку путерю у ручках, але з Юрчиком ніхто би ся не відважив (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. путеря — путе́ря іменник жіночого роду сила, міць діал.  Орфографічний словник української мови
2. путеря — -і, ж., діал. Сила, міць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. путеря — СИ́ЛА (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), МІЦЬ, СНАГА́, НАСНА́ГА, МІЧ заст., ПУТЕ́РЯ діал. Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в ті рухи (М.  Словник синонімів української мови