Орфографічний словник української мови

путеря

путе́ря

іменник жіночого роду

сила, міць

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. путеря — -і, ж., діал. Сила, міць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. путеря — ПУТЕ́РЯ, і, ж., діал. Сила, міць. Про силу Юрчика ходили цілі легенди поміж гуцулами.., і кожний мав яку-таку путерю у ручках, але з Юрчиком ніхто би ся не відважив (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  3. путеря — СИ́ЛА (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), МІЦЬ, СНАГА́, НАСНА́ГА, МІЧ заст., ПУТЕ́РЯ діал. Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в ті рухи (М.  Словник синонімів української мови