путеря

СИ́ЛА (фізична енергія людини, тварини, здатність робити, здійснювати щось), МІЦЬ, СНАГА́, НАСНА́ГА, МІЧ заст., ПУТЕ́РЯ діал. Він ішов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком, мов усю силу свою молодечу вкладав і в ту ходу, і в ті рухи (М. Коцюбинський); Не лише силою треба боротись, а й умінням (прислів'я); Здоров'ям і міццю жил, мускулів, тіла віяло від нього (Г. Хоткевич); Я молодий, але до щастя йшов здаля, Мені свою снагу дала моя земля (Д. Павличко); Віра в народ, у його життєдайні сили, в майбутнє давали наснагу Котляревському вершити життєвий подвиг (з газети); У пошані той у нас, Хто працює вміло; Вміло, чесно, в повну міч (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. путеря — путе́ря іменник жіночого роду сила, міць діал.  Орфографічний словник української мови
2. путеря — -і, ж., діал. Сила, міць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. путеря — ПУТЕ́РЯ, і, ж., діал. Сила, міць. Про силу Юрчика ходили цілі легенди поміж гуцулами.., і кожний мав яку-таку путерю у ручках, але з Юрчиком ніхто би ся не відважив (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах