путати

ПУ́ТАТИ (стягувати путами ноги тварин), СПУ́ТУВАТИ, ТРИНО́ЖИТИ. — Док.: спу́тати, стрино́жити. Не путаючи, пускає (Дмитро) коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М. Стельмах); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (С. Скляренко); Терешко стриножив свою прудконогу теличку (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. путати — пу́тати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. путати — Стягувати путом ноги тварини; у значенні "плутати" – розмовне.  Літературне слововживання
3. путати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Стягувати путами (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. 2》 розм. Те саме, що плутати 1-7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. путати — 1. плутати, заплутувати, заплутати, позаплутувати, наплутувати, наплутати, понаплутувати, обплутувати, обплутати, пообплутувати, переплутувати, переплутати, попереплутувати, поплутувати, поплутати, сплутувати, сплутати, посплутувати, уплутати, повплутувати 2. це ноги кінські  Словник чужослів Павло Штепа
5. путати — ПУ́ТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що. 1. Стягувати путами (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Не путаючи, пускає [Дмитро] коні в гущавінь, а сам лягає під дубом (М.  Словник української мови у 20 томах
6. путати — Путати, -таю, -єш гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.  Словник української мови Грінченка