путч
ПУТЧ, у, ч.
Збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот, а також спроба такого перевороту.
18 липня [1936 р.] Німеччина разом з Італією організували фашистський путч в Іспанії (Н. Рибак);
24 серпня 1991 року за допомогою каталізатора, яким став путч, Україна проголосила свою незалежність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)