пучка
ПУ́ЧКА, и, ж.
1. Кінчик пальця руки.
У дитини заболить пучка, а у матері серце (Номис);
Ганна показала синові обидві пучки, сині, накопирсані неначе ножем, з синіми нігтями (І. Нечуй-Левицький);
Завжди [Петренко] ревно молився, стаючи навколішки й притискаючи до чола, грудей та пліч складені до купи три пучки (Б. Антоненко-Давидович);
Вілліс задумливо дивився в вікно і тер нервово пучку об пучку (Олесь Досвітній);
Печерський ігумен Антоній тихо стукнув пучками пальцій по застеленому убрусом, небарвленому столі: трапезу закінчено (Н. Королева);
// рідко. Палець на руці взагалі.
І зняв [парубок] мою каблучку з пучки, а свою мені надів (Ганна Барвінок);
Злякалась голубонька, як щдитина, і заплакала з ляку. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять (П. Куліш);
– Так ото вона та сама ордівська Настя? – показують на неї пучками якісь чужі жінки (С. Васильченко);
* Образно. Вже й день минає, і вечір узявся червоною пучкою за верховіття лісу (Ю. Яновський).
2. Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом.
Почала [Катря] хреститись. Міцно зцупивши пучку, вона ще міцніше почала накладати нею то на лоб, то на груди, то на плечі (Панас Мирний);
“Ага, то Трохим, а то Килина”, – впізнав Юхим, насипаючи пучками в люльку тютюну і і пильно придивляючись до рук, боячись розсипати (В. Винниченко);
На партах повно дітвори .. Посхилялися всі над зошитами, у кожного в пучці, замазаній в чорнило, цупко ручка – виводить старанно кожну літеру (А. Головко);
* У порівн. Про Якова вона не змогла згадати без того, щоб пекуча туга не скрутила, мов у пучці, її серця (Панас Мирний).
3. Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними пальцями руки; щіпка.
Подоставали з торбинок хто окрайок хліба й пучку солі, хто шматок сала або в'ялену тарань з цибулею і почали мовчки їсти (Д. Мордовець);
Він одірвав шматочок газетного паперу, взяв пучку махорки (А. Шиян).
◇ (1) З пу́чок та з ру́чок – власною тяжкою працею.
Із пучок та з ручок живе (Номис);
Батько розгнівався: “Я господарство теє з ручок та з пучок збирав, а ти будеш його руйнувати” (С. Чорнобривець);
З пу́чок.
Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте і для нас є місце в церкві (М. Коцюбинський);
[І] па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися (не дото́ркуватися) / не доторкну́тися див. доторка́тися;
І па́льцем (рідше пу́чкою) не торкну́ти (не зачепи́ти, не ткну́ти) див. торка́ти;
(2) І пу́чкою не торкну́ти (д) див. торка́ти;
(3) Ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти (д) див. чу́ти;
Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки) див. обво́дити;
(4) Оберну́ти круго́м пу́чки (д) див. обво́дити;
Оди́н як пу́чка див. оди́н;
Ру́чками та пу́чками; З ру́чок та з пу́чок див. ру́чка.
Словник української мови (СУМ-20)