пущання

ПУ́ЩАННЯ, я, с., заст.

Те саме, що пу́щення.

На саме пущання, що на піст, вона йому і каже: – Піди лишень, Нечипоре, до служби (Г. Квітка-Основ'яненко);

Порадившись, на пущання посилаємо по горілку (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. пущання — пу́щання іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пущання — див. заговини  Словник церковно-обрядової термінології
3. пущання — -я, с., заст. Те саме, що пущення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пущання — Пущання и пущення, -ня с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.  Словник української мови Грінченка