півдюжини

ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж.

Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини.

Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Леся Українка);

– Та дай боже вам, – додала літня медсестра, – діточок хоч з півдюжини! (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. півдюжини — півдю́жини іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. півдюжини — незм. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півдюжини — ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах