півдюжини

ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.

Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Л. Укр., V, 1956, 245);

— Та дай боже вам, — додала літня медсестра, — діточок хоч з півдюжини! (Головко, І, 1957, 479).

Значення в інших словниках

1. півдюжини — півдю́жини іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. півдюжини — незм. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півдюжини — ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., ж. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Леся Українка); – Та дай боже вам, – додала літня медсестра, – діточок хоч з півдюжини! (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах