півколо
ПІВКО́ЛО, а, с.
1. Половина кола як форма лінії.
Кирило також захоплює косою півколо, але вона раптом вгрузає у землю (В. Вільний);
Ніким не помічений човен описав півколо, обходячи пароплав (М. Трублаїні);
Щоб гості зручно почувалися за столом, потрібен певний мінімум площі, .. для одного гостя – це місце за столом, обмежене півколом, діаметр якого – 60 сантиметрів (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. присл. півко́лом, півко́лами. У вигляді півкола, півкіл.
Враз перед нами з'являється пірамідальна гора, .. а од неї півколом йде височенний хребет – Хамни-бурун (М. Коцюбинський);
Коли ж півколом стали під дубами, оглянув пильно командир бійців своїх (М. Терещенко);
Данько сіє... Мах – сюди, мах – туди, і півколами лягає в теплу розволожену землю насіння (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)