півнеба

ПІВНЕ́БА, невідм., с.

Половина неба.

Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (М. Коцюбинський);

Шпаки заповнили півнеба, вирують у повітрі, сизо перелискують у сонячному промінні (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. півнеба — півне́ба іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. півнеба — незм. Половина неба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півнеба — ПІВНЕ́БА, невідм., с. Половина неба. Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Коцюб., ІІ, 1956, 321).  Словник української мови в 11 томах