півнеба
ПІВНЕ́БА, невідм., с. Половина неба.
Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Коцюб., ІІ, 1956, 321).
Словник української мови (СУМ-11)ПІВНЕ́БА, невідм., с. Половина неба.
Хмари все прибувають. Вони вже закрили півнеба (Коцюб., ІІ, 1956, 321).
Словник української мови (СУМ-11)