півслова

ПІВСЛО́ВА, невідм., с.

Половина слова або неповне (недоговорене чи недописане) слово.

Щоб ні наслідників, ні друзів не було, Що дожидаються від мене ще півслова (П. Куліш);

Півслова правди дорогої Півслова сонця уночі (М. Вінграновський).

○ (1) З півсло́ва, зі сл. розумі́ти. – відразу, без довгих пояснень.

І зав'язалась та переривчаста розмова, коли розумієш одне одного з півслова (М. Стельмах);

З ним легко говорити, і він завжди з півслова розуміє (Н. Рибак).

◇ З півсло́ва (з пе́ршого сло́ва) розумі́ти / зрозумі́ти див. розумі́ти;

(2) Ні півсло́ва, зі сл. не говори́ти, не сказа́ти і под. – зовсім нічого.

– Невже ти не підеш за мене? – одразу жахається Левко і тільки тепер згадує, що він же перед цим ні півслова не говорив Христині (М. Стельмах);

Ні сло́ва, ні півсло́ва.

– Та ні! Звичайно ж, ні! І я нічого йому не скажу, ні слова, ні півслова. Хай думає, що я ні про що не догадуюсь (В. Нестайко);

(3) Ні сло́ва, ні півсло́ва (д) див. сло́во;

(4) Хоч [би] півсло́ва – хоч що-небудь (промовити, сказати).

Хоч би півслова промовив [Василь]: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк (Г. Квітка-Основ'яненко);

Той, хто сказав би хоч слово, хоч півслова проти Марини, не міг би більше зватись його другом (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. півслова — півсло́ва іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. півслова — незм. Половина слова або неповне (недоговорене чи недописане) слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півслова — (а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С.  Фразеологічний словник української мови
4. півслова — ПІВСЛО́ВА, невідм., с. Половина слова або неповне (недоговорене чи недописане) слово. Щоб ні наслідників, ні друзів не було, Що дожидаються від мене ще півслова (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах