півслова
(а́ні) ні сло́ва. Нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого. Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович); Хотілося їй (мачусі) криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич). ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Григорій Тютюнник). ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Григорій Тютюнник). а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський).
з півсло́ва, зі сл. розумі́ти. Відразу, без довгих пояснень. І зав’язалась та переривчаста розмова, коли розумієш одне одного з півслова (М. Стельмах); З ним легко говорити, і він завжди з півслова розуміє (Н. Рибак).
ні півсло́ва, зі сл. не говори́ти, не сказа́ти і под. Зовсім нічого. — Невже ти не підеш за мене? — одразу жахається Левко і тільки тепер згадує, що він же перед цим ні півслова не говорив Христині (М. Стельмах). ні сло́ва, ні півсло́ва. — Та ні! Звичайно ж, ні! І я нічого йому не скажу, ні слова, ні півслова. Хай думає, що я ні про що не догадуюсь (В. Нестайко).
Фразеологічний словник української мови