півтінь
ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко.
Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір.
Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (І. Франко);
Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (В. Собко);
Там, де на Землю падає півтінь Місяця, спостерігається часткове затемнення Сонця (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)