Словник української мови у 20 томах

півтінь

ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко.

Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір.

Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (І. Франко);

Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (В. Собко);

Там, де на Землю падає півтінь Місяця, спостерігається часткове затемнення Сонця (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. півтінь — півті́нь іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. півтінь — -і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. півтінь — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. півтінь — ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Фр.  Словник української мови в 11 томах