півтінь
ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір.
Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Фр., VI, 1951, 245);
Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (Собко, Вогонь.., 1947, 117).
Словник української мови (СУМ-11)