Орфографічний словник української мови

півтінь

півті́нь

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. півтінь — -і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. півтінь — ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. півтінь — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. півтінь — ПІВТІ́НЬ, і, ж., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Фр.  Словник української мови в 11 томах