підворітний
ПІДВОРІ́ТНИЙ, а, е.
Який міститься під воротами, прилягає до воріт.
Саме в ту хвилину, коли вона, завернувши в браму, вже пройшла половину підворітного тунелю, Галя почула позаду жіночий голос: – Стоп! Ще крок – стрілятиму! (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)