Словник української мови у 20 томах

підворітний

ПІДВОРІ́ТНИЙ, а, е.

Який міститься під воротами, прилягає до воріт.

Саме в ту хвилину, коли вона, завернувши в браму, вже пройшла половину підворітного тунелю, Галя почула позаду жіночий голос: – Стоп! Ще крок – стрілятиму! (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підворітний — підворі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підворітний — -а, -е. Який міститься під воротами, прилягає до воріт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підворітний — ПІДВОРІ́ТНИЙ, а, е. Який міститься під воротами, прилягає до воріт. Саме в ту хвилину, коли вона, завернувши в браму, вже пройшла половину підворітного тунелю, Галя почула позаду жіночий голос: — Стоп! Ще крок — стрілятиму! (Смолич, V, 1959, 784).  Словник української мови в 11 томах