підворітний
ПІДВОРІ́ТНИЙ, а, е. Який міститься під воротами, прилягає до воріт.
Саме в ту хвилину, коли вона, завернувши в браму, вже пройшла половину підворітного тунелю, Галя почула позаду жіночий голос: — Стоп! Ще крок — стрілятиму! (Смолич, V, 1959, 784).
Словник української мови (СУМ-11)