підгорля
ПІДГО́РЛЯ, я, с.
1. Те саме, що підгру́ддя.
Лиска [корова] – низенька, з одвислим підгорлям і коротенькими ріжками, вогненно-руда, з білою лисинкою на лобі, – довірливо тягнеться до материної руки і покірно дає себе налигати (В. Козаченко).
2. рідко. Ожиріле підборіддя (людини), воло (у 2 знач.).
Аркадій Валеріанович притримує коня, і єдине слово, роздуваючи підгорля і щоки, зривається з панських вуст: “Бидло!” (М. Стельмах);
Літня огрядна жінка в коричневій шубці та пухнастому береті і в чорних окулярах на повному, з важким підгорлям обличчі .. стояла позаду (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)