підгорля
ПІДБОРІ́ДДЯ (виступ нижньої частини обличчя людини, утворюваний щелепою), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ розм. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя (Ю. Шовкопляс); Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало підростати йому черево, звисало молоде воло, рухи ставали лінивими (Г. Хоткевич); Гостя була таки, нівроку їй, в тілі, з чималим підгорлям (Олена Пчілка).
ПІДГРУ́ДДЯ (відвисла шкіра на грудях під шиєю у деяких тварин), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ, ПІДГО́РЛИНА рідше, ПІДШИЙОК розм. Шкіра (хворих) тварин вкривалась висипом, особливо помітним на кінцівках і підгрудді (з журналу); То були пишні воли, що вола аж до землі звисають (П. Куліш); Гребінь у нього (півня) сяяв перестиглим воском калини, а підгорля просвічувалося од сонячного проміння (Є. Гуцало); Максим різко змахнув ножем, надрізав кабанові підгорлину (В. Дрозд).
Словник синонімів української мови