підгулювати

ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм.

1. П'яніти від випивки.

Підгуляв, що й з копитів збився (Номис).

2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.).

Однолітка з дівчатами класу, вона, проте, раніше за них розквітла, .. і хлопці з класу казали, що вона вже й підгулює (О. Гончар).

3. тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим.

– Клуб у нас, Степане Федоровичу, оця куркульська повітка, трохи підгуляв, – скаржився Нечай у перервах від репетицій (Іван Ле);

Дівчина мала великі сірі очі, .. ніс, правда, підгуляв: просто кирпатий (з газ.).

Значення в інших словниках

1. підгулювати — підгу́лювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підгулювати — див. перелюбствувати; пиячити  Словник синонімів Вусика
3. підгулювати — -юю, -юєш, недок., підгуляти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 П'яніти від випивки. 2》 Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). 3》 тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підгулювати — П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти.  Словник синонімів української мови
5. підгулювати — ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П’яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис, 1864, № 11751). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.).  Словник української мови в 11 томах