підгулювати —
підгу́лювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
підгулювати —
-юю, -юєш, недок., підгуляти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 П'яніти від випивки. 2》 Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.). 3》 тільки док., перен., розм. Бути невдалим, поганим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підгулювати —
ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П'яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.).
Словник української мови у 20 томах
підгулювати —
ПІДГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. 1. П’яніти від випивки. Підгуляв, що й з копитів збився (Номис, 1864, № 11751). 2. Час від часу бувати, зустрічатися з ким-небудь; гуляти (у 4 знач.).
Словник української мови в 11 томах