підзивати
ПІДЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., кого.
Голосом або рухами просити наблизитися, підійти.
Як скінчилась муштра, командир підізвав до себе Івана і на мене кивнув. Підійшов .. і я (О. Стороженко);
* Образно. Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)