підкидуваний

ПІДКИ́ДУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підки́дувати.

Його увагою заволодів праник, підкидуваний засмаглою дівочою рукою там, над річкою; він то підлітав, то падав – ляпотів по кладці завзято та лунко (І. Багряний).