підкопувач

ПІДКО́ПУВАЧ, а, ч.

Пристрій для підкопування (у 1 знач.).

Почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (з газ.).

Значення в інших словниках

1. підкопувач — підко́пувач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підкопувач — -а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкопувач — ПІДКО́ПУВАЧ, а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). У колгоспі почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (Рад. Укр., 31.VІІІ 1962, 1).  Словник української мови в 11 томах