Орфографічний словник української мови

підкопувач

підко́пувач

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкопувач — -а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкопувач — ПІДКО́ПУВАЧ, а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). Почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. підкопувач — ПІДКО́ПУВАЧ, а, ч. Пристрій для підкопування (у 1 знач.). У колгоспі почали копати цукрові буряки. Приїхав на плантацію тракторист Микола Сенчило з підкопувачем (Рад. Укр., 31.VІІІ 1962, 1).  Словник української мови в 11 томах