підкопчений — Орфографічний словник української мови

підкопчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкоптити. 2》 у знач. прикм. Забруднений кіптявою. Великий тлумачний словник сучасної мови
підкопчений — ПІДКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкопти́ти. Сосиски з огляду на високу температуру повітря й справді були уже підкопчені сонцем, а ковбаса “Лікарська” під дією активних променів по-зрадницьки посиніла (з газ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
підкопчений — ПІДКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопти́ти. 2. у знач. прикм. Забруднений кіптявою. На сцену вийшов [Заруба] й одну за одною потушив усі три лампи… Тільки чорний димок ударив з підкопченого скла (Кучер, Трудна любов, 1960, 456). Словник української мови в 11 томах