підкопчений

підко́пчений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкоптити.

2》 у знач. прикм. Забруднений кіптявою.

Значення в інших словниках

1. підкопчений — підко́пчений прикметник підко́пчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкопчений — ПІДКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкопти́ти. Сосиски з огляду на високу температуру повітря й справді були уже підкопчені сонцем, а ковбаса “Лікарська” під дією активних променів по-зрадницьки посиніла (з газ.). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. підкопчений — ПІДКО́ПЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопти́ти. 2. у знач. прикм. Забруднений кіптявою. На сцену вийшов [Заруба] й одну за одною потушив усі три лампи… Тільки чорний димок ударив з підкопченого скла (Кучер, Трудна любов, 1960, 456).  Словник української мови в 11 томах