підкрадатися
ПІДКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДКРА́СТИСЯ, а́дуся, а́дешся, док.
Крадучись, непомітно наближатися до кого-, чого-небудь.
– Тихо, – каже пані. – Подивимось, що вона робить. Стали вони підкрадатись .. Одарка лежить, зложила руки під голівку, бліда-бліда (Марко Вовчок);
Завдяки своєму забарвленню малопомітні і великі мешканці саван. Світло-коричневий тон шерсті лева зливається з глинистою поверхнею землі, коли він підкрадається до своєї жертви (з навч. літ.);
Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся (М. Коцюбинський);
Якось уночі, коли після відлиги знялася завірюха, до сарайчика підкрався старий вовк (О. Донченко);
* Образно. Стиха підкрадався теплий дрібний дощик (Л. Смілянський);
Підкрались [хвилі] і вдарили раптом в борти, потрясли корабель наш (Леся Українка);
// Підступати впритул до чого-небудь (про рослинність, рельєф і т. ін.).
Крутояром, ліском, що підкрадався до самісінького Жежериного обійстя, вони підійшли незримі й нечутні, і їх поглинула темна хата глитая (В. Речмедін);
// Непомітно входити в довір'я до кого-небудь (звичайно з підступною метою).
Старому інколи здавалося, що син заглядає йому в душу, до серця підкрадається, читає те, що старий думає (М. Томчаній);
А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час і запустить Пазурі в печінки (Т. Шевченко);
// перен. Поступово наближатися, підходити, наставати за існуючими законами, незалежно від чиєї-небудь волі.
Мовчали. Навкруги стояла тиша. – Зима підкрадається, – порушив її раптом Довбуш. – Де ти думаєш зимувати, Фоко? (В. Гжицький);
Сон підкрадався до нього поступово, непомітно, і він скоро заснув (В. Кучер);
Тіло стало важким, немічним, безвладним. Йому здалося, що свідомість його слабне, затьмарюється, що смерть підкрадається уже і до нього (Г. Коцюба);
// перен. Непомітно, поступово оволодівати ким-небудь, опановувати когось (про думки, почуття і т. ін.).
Все разом не давало Семенові снувати далі чорні думки: йому підкралася під серце легенька жалість (Л. Мартович);
Коли часом на самоті підкрадалася зрадлива думка про щастя, про майбутнє, негайно ж гнала [Люба] її геть (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)