підкрадати
ПІДКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод., розм.
Красти, обкрадати потроху, частинами.
– То на ліки пішло, то брали добрі люди за якусь колись-то позичку, а то й підкрадали, так що Векла, з багатої на усе село, у чім стояла, у тім і перейшла до Миколи (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)