підлабуза
ПІДЛАБУ́ЗА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що підлабу́зник і підлабу́зниця.
Він думає, що вона підлабузнюється до вчительки. Вона, Уляна! Вона – підлабуза! (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)ПІДЛАБУ́ЗА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що підлабу́зник і підлабу́зниця.
Він думає, що вона підлабузнюється до вчительки. Вона, Уляна! Вона – підлабуза! (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)