підлога
ПІДЛО́ГА, и, ж.
Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять.
Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..! (Леся Українка);
Східці вели в сухе приміщення з дерев'яною підлогою (М. Шеремет);
// рідко. Те саме, що долі́вка.
Глинобитна підлога для свинарників непридатна (з наук. літ.).
(1) Цо́кольна підло́га піані́но – частина піаніно у вигляді щита, що з'єднується з корпусом піаніно, опорними конструкціями і призначена для кріплення педальлного механізму піаніно.
Словник української мови (СУМ-20)