підлога
ПІДЛО́ГА, и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять.
Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..! (Л. Укр., V, 1956, 254);
Східці вели в сухе приміщення з дерев’яною підлогою (Шер., В партиз. загонах, 1947, 38);
// рідко. Те саме, що долі́вка.
Глинобитна підлога для свинарників непридатна (Свинар., 1956, 274).
Словник української мови (СУМ-11)