Значення в інших словниках
-
підлога —
підло́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
підлога —
(з дощок) б. з. поміст, (паркетна) паркет, (глиняна) долівка, діл.
Словник синонімів Караванського
-
підлога —
-и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. || рідко. Те саме, що долівка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підлога —
ПІДЛО́ГА, и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..!...
Словник української мови у 20 томах
-
підлога —
ПІДЛО́ГА (покриття у приміщенні, по якому ходять — перев. дощане, паркетне), ПОМІ́СТ розм., МІСТ діал.; ДОЛІ́ВКА, ДІЛ рідше (перев. земляне покриття, помазане глиною).
Словник синонімів української мови
-
підлога —
Підло́га, -ги; -ло́ги, -ло́г
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підлога —
ПІДЛО́ГА, и, ж. Дощане, паркетне і т. ін. покриття у приміщенні, по якому ходять. Біжить щось по коридору, як підкований кінь, найшвидшим галопом і просто аж креше підлогу: цок, гуп..! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
підлога —
Настил у приміщенні, призначений для ходіння і розміщення меблів. Відрізняється залежно від матеріалу і характеру виконання. Має місце: ~ чорна — основа для паркету або струганих дощок, виконана з брусів, лаг, горбилів, пластин тощо.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
підлога —
Підло́га, -ги ж. 1) Дощатый полъ. Шух. І. 174. Грин. II. 102. А в нашого свата у хаті підлога. Гол. IV. 447. Жаба седіла під підлогою. Чуб. II. 47. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кроснах): два передніе и два задніе столба (коники), соединенные боковыми планками. Шух. І. 254.
Словник української мови Грінченка