підмовлення

ПІДМО́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. підмо́вити.

Двом особам суддя висунув обвинувачення у злочинній змові, пособництві й підмовленні до збройного пограбування (з газ.).

Значення в інших словниках

1. підмовлення — підмо́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підмовлення — -я, с. Дія за знач. підмовити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмовлення — ПІДМО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підмо́вити.  Словник української мови в 11 томах