підмовлений

ПІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підмо́вити.

Він молодий і дурний, підмовлений лихими людьми (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. підмовлений — підмо́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підмовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підмовити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмовлений — ПІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмо́вити.  Словник української мови в 11 томах