підмовлений

підмо́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підмовити.

Значення в інших словниках

1. підмовлений — підмо́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підмовлений — ПІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підмо́вити. Він молодий і дурний, підмовлений лихими людьми (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. підмовлений — ПІДМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмо́вити.  Словник української мови в 11 томах