Значення в інших словниках
-
підмовити —
підмо́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
підмовити —
ПІДМО́ВИТИ див. підмовля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
підмовити —
ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
підмовити —
Підмо́вити, -мо́влю, -виш, -влять; підмо́в, -мо́вмо, -мо́вте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підмовити —
ПІДМО́ВИТИ див. підмовля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
підмовити —
Підмовити, -ся см. підмовляти, -ся.
Словник української мови Грінченка