підморожений
ПІДМОРО́ЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підморо́жувати 1.
Від такої дивовижної згадки про лелеку Марко добряче веселіє, знову кидає посмішку в підморожену роками підківку вусів і знов од краю й до краю вбирає в душу увесь святково-білий світ (М. Стельмах);
// у знач. прикм. Який трохи, злегка замерз або який додатково, частково заморозили.
Вона ще довго стояла і слухала, як глухо гупають їхні кроки на підмороженій піскуватій стежині (С. Голованівський);
Плоди [горобини] можна вживати в їжу. Підморожені, вони втрачають гіркість, і тоді з них виготовляють настойки, варення (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)