підмочений
ПІДМО́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підмочи́ти.
Котляревський все точно зафіксував у пам'яті, що бачив: і кожну таріль, що стояла перед паном, і вино, і закуски, і самого пана – розкоханого, .. з сивуватими, злегка підмоченими у вині вусами (Б. Левін).
2. у знач. прикм. Який трохи, злегка підмок або намок знизу.
Варив [Алі] собі пілав з підмоченого рижу (М. Коцюбинський).
◇ (1) Підмо́чена репута́ція у кого – хто-небудь заплямований власними або чиїми-небудь певними вчинками, діями і т. ін.
– Репутація в мене підмочена, Дмитре Івановичу, – згодом озвався Бубон .. Всі вважають мене якимсь... баламутом (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)