підмочений

ПІДМО́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмочи́ти.

2. у знач. прикм. Який трохи, злегка підмок або намок знизу.

Варив [Алі] собі пілав з підмоченого рижу (Коцюб., І, 1955, 393).

◊ Підмо́чена репута́ція; Підмо́чений авторите́т — негативна думка про кого-небудь як наслідок його негідного вчинку.

— Репутація в мене підмочена, Дмитре Івановичу, — згодом озвався Бубон.. Всі вважають мене якимсь… баламутом (Збан., Переджнив’я, 1955, 298);

Авторитет хорунжого був підмочений не цілком доброчесною діяльністю його на лісових розробках (Добр., Очак. розмир, 1965, 274).

Значення в інших словниках

1. підмочений — підмо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підмочений — див. мокрий; сирий  Словник синонімів Вусика
3. підмочений — [п'ідмочеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. підмочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підмочити. 2》 у знач. прикм. Який трохи, злегка підмок або намок знизу. || перен. Підмочена репутація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підмочений — ПІДМО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підмочи́ти. Котляревський все точно зафіксував у пам'яті, що бачив: і кожну таріль, що стояла перед паном, і вино, і закуски, і самого пана – розкоханого, .. з сивуватими, злегка підмоченими у вині вусами (Б. Левін).  Словник української мови у 20 томах
6. підмочений — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось.  Фразеологічний словник української мови
7. підмочений — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови