підмощувати
ПІДМО́ЩУВАТИ, ую, уєш. недок., ПІДМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., що.
1. Мостити трохи або додатково.
На високих вербах над сільським шляхом першими починають гніздитися ворони. Старі, зруйновані снігом житла підмощують, нові мостять (М. Малиновська).
2. розм. Підкладати або підстелювати під що-небудь; за допомогою чогось робити вищим.
– Чом ви, Ольго Семенівно, не підмощуєте собі горба, як виряджаєтесь під монастир? (І. Нечуй-Левицький);
– А як вас звати? – запитав Васько, підмощуючи для неї сіно, щоб їй м'якше було сидіти (А. Шиян);
Дома вона мерзла в обідраній нечупарній хаті, спала на голому полу, тільки в голови підмостивши поганеньку подушечку (Б. Грінченко);
Митрик підмостив під щоку кулак, розчервонівся уві сні (О. Донченко);
// Мостити, класти що-небудь усередину чогось.
Я одягнувся в що мав. Поверх батькових чобіт натяг глибокі калоші. А щоб не спадали – підмостив житньої соломи (Є. Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)