підмурок
ПІДМУ́РОК, рка, ч.
1. буд. Основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін.; фундамент, підвалини.
Був [дім] гарний. Лежав у городі, обведений стрункою залізною огородою, на невисокім підмурку (О. Кобилянська);
На червоному підмурку виросла біленька школа (П. Панч);
В обійсті .. на цегляному підмурку встановлено було вже велетенського казана (Ф. Бурлака).
2. перен. Те, що становить основу або початок чого-небудь.
– Яка радість жити і бути свідомим того, що ти один з когорти сміливців, які завалюють старий світ неправди і .. закладають першу цеглину в підмурок майбутнього... (П. Колесник);
У чому не можна відмовити авторам вказаних матеріалів, як і багатьом їх сучасникам-газетярам, так це у щирості спроб вкласти й свою цеглину у підмурок нового суспільства (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)