піднебесся

ПІДНЕБЕ́ССЯ, я, с.

Небесний простір, височінь.

– Я літаю, я шугаю, неначе орлиця в піднебессі понад верхами гір (І. Нечуй-Левицький);

Високо-високо в піднебессі кружляють літаки (В. Собко);

Соколи вилітали просто в неї з-перед очей, .. вони вишугували в піднебесся (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. піднебесся — піднебе́сся іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. піднебесся — див. небо  Словник синонімів Вусика
3. піднебесся — -я, с. Небесний простір, височінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піднебесся — ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір.  Словник синонімів української мови
5. піднебесся — ПІДНЕБЕ́ССЯ, я, с. Небесний простір, височінь. — Я літаю, я шугаю, неначе орлиця в піднебессі понад верхами гір (Н.-Лев., IV, 1956, 234); Високо-високо в піднебессі кружляють літаки (Собко, Зор. крила, 1950, 241).  Словник української мови в 11 томах