Значення в інших словниках
-
піднебесся —
піднебе́сся іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
піднебесся —
-я, с. Небесний простір, височінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
піднебесся —
ПІДНЕБЕ́ССЯ, я, с. Небесний простір, височінь. – Я літаю, я шугаю, неначе орлиця в піднебессі понад верхами гір (І. Нечуй-Левицький); Високо-високо в піднебессі кружляють літаки (В. Собко); Соколи вилітали просто в неї з-перед очей, .. вони вишугували в піднебесся (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
піднебесся —
ВИСОТА́ (простір на великій віддалі від землі), ВИСОЧИНА́, ВИСОЧІ́НЬ, ВИШИНА́, ВИСО́КІСТЬ, ПІДХМА́Р'Я перев. поет., ПІДНЕБЕ́ССЯ перев. поет., ВИСЬ поет., ПІДНЕБЕ́СНІСТЬ рідко. І сонця радіснеє коло світить нам буде з висоти (В. Сосюра); Настав вечір.
Словник синонімів української мови
-
піднебесся —
ПІДНЕБЕ́ССЯ, я, с. Небесний простір, височінь. — Я літаю, я шугаю, неначе орлиця в піднебессі понад верхами гір (Н.-Лев., IV, 1956, 234); Високо-високо в піднебессі кружляють літаки (Собко, Зор. крила, 1950, 241).
Словник української мови в 11 томах