підневільний
ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який перебуває в неволі, у залежності від кого-небудь.
Ще й досі .. розповідають [люди] про Довбуша, про того славного розбійника, що одбирав у багатих і наділяв бідних, що з ярма панського визволяв підневільних людей (С. Васильченко);
У путь дальнішу квапить ешелон тривожний свист... Між солдатськими штиками підневільний машиніст (М. Шеремет);
Серед підневільних людей, що створювали ремісниче виробництво Сарая, були і руські ремісники (з наук. літ.);
// у знач. ім. підневі́льний, ного. Той, хто перебуває в залежності від кого-небудь, підвладний комусь.
Невже він навіть і в ті вечори почував себе її підневільним? (О. Гончар).
2. Який ґрунтується на примусі, залежності від кого-, чого-небудь, відбувається або має місце не з своєї волі.
Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (П. Грабовський);
З самих юних років Янка Купала був на непосильній, підневільній роботі, але ніколи він не схилявся перед панами (П. Тичина);
Раби з ненавистю ставились до своєї підневільної праці і всіляко шкодили рабовласникам: псували їх знаряддя, калічили робочу худобу, погано обробляли землю (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)