Словник української мови в 11 томах

підневільний

ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який перебуває в неволі, у залежності від кого-небудь.

Ще й досі.. розповідають [люди] про Довбуша, про того славного розбійника, що одбирав у багатих і наділяв бідних, що з ярма панського визволяв підневільних людей (Вас., II, 1959, 400);

У путь дальнішу квапить ешелон тривожний свист… Між солдатськими штиками підневільний машиніст (Шер., Дружбою.., 1954, 29);

Серед підневільних людей, що створювали ремісниче виробництво Сарая, були і руські ремісники (Іст. УРСР, І, 1953, 102);

// у знач. ім. підневі́льний, ного. Той, хто перебуває в залежності від кого-небудь, підвладний комусь.

Невже він навіть і в ті вечори почував себе її підневільним? (Гончар, Таврія, 1952, 264).

2. Який грунтується на примусі, залежності від кого-, чого-небудь, відбувається або має місце не з своєї волі.

Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми (Граб., І, 1959, 397);

З самих юних років Янка Купала був на непосильній, підневільній роботі, але ніколи він не схилявся перед панами (Тич., III, 1957, 446);

Раби з ненавистю ставились до своєї підневільної праці і всіляко шкодили рабовласникам: псували їх знаряддя, калічили робочу худобу, погано обробляли землю (Іст. СРСР, І, 1957, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підневільний — підневі́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підневільний — див. невільник  Словник синонімів Вусика
  3. підневільний — -а, -е. 1》 Який перебуває в неволі, у залежності від кого-небудь. || у знач. ім. підневільний, -ного. Той, хто перебуває в залежності від кого-небудь, підвладний комусь. 2》 Який ґрунтується на примусі, залежності від кого-, чого-небудь, відбувається або має місце не зі своєї волі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підневільний — Підлеглий, невільний, уяремлений, колгоспний, підмосковський, саветскій  Словник чужослів Павло Штепа
  5. підневільний — ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який перебуває в неволі, у залежності від кого-небудь. Ще й досі .. розповідають [люди] про Довбуша, про того славного розбійника, що одбирав у багатих і наділяв бідних, що з ярма панського визволяв підневільних людей (С.  Словник української мови у 20 томах
  6. підневільний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови