підневільний
ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. (який залежить від старшого за званням, посадою і т. ін.); ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (змушений чинити так, як йому велять). — Жінка нарешті відчула рівні свої права з чоловіком, — вела далі Антоніна Петрівна.. — Раніше вона була залежна, в сім'ї для неї відводилась другорядна роль (Є. Гуцало); Артистична краса повинна, по Кантовій думці, головно залежати від гарного змісту; гарна форма має для неї досить підрядне значення (І. Франко); (3-й вартовий:) Не стало Гектора, не стало й глузду. О, той не марнував би часу нам, не збиткувався б над підвладним людом (Леся Українка); Увесь мій світ малий, мов крапля водяна, Законові води великої підлегла (М. Рильський); Похмурим оком кинув він на руїни театру, на поле навкруги, на жменьку підначальних йому людей (Ю. Смолич); Ще й досі там (у Галичині) люди і старі і малі.. розповідають про Довбуша, .. що з ярма панського визволяв підневільних людей (С. Васильченко).
ПРИГНО́БЛЕНИЙ (позбавлений прав, можливості вільно жити), ГНО́БЛЕНИЙ, БЕЗПРА́ВНИЙ, ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ. Людину робить велика віра і .. немає шляхетнішої цілі за віддане служіння пригнобленій нації (Є. Сверстюк); Кров гнобленого класу закипіла в його жилах (Ю. Яновський); Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні (О. Гончар); Прибитому й пригніченому народові позволено на хвилину брати чинний уділ у загальних справах, прокинутись (Н. Кобринська). — Пор. 1. підневі́льний.
ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю. Збанацький); Є ціла категорія чоловіків, які через психічні властивості свої можуть бажати тільки жінок невільних (В. Підмогильний); (Олізар:) Гляньте: вже в потухлих очах під'яремних людей загорається гордий огонь волі (С. Васильченко); Кабальний селянин; Син поневоленої України, засланий на древню землю казахів, .. терзався (Т. Шевченко) їхнім горем, горем знедолених, гнаних (з газети); — Ми раді допомогти богатиреві, що уярмленому народові здобуватиме волю (А. Шиян). — Пор. 1. пригно́блений.
ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал. Масове примусове вивезення населення окупованих країн і областей — один з найстрашніших злочинів німецького фашизму (О. Левада); Розповідь Лашки про насильний шлюб і про ненависного мужа знов розхвилювала Барбару (І. Ле); — Ця праця незабаром повинна бути обов'язкова, силувана для всіх, хто вчився у школі, неначе якась повинність або панщина (І. Нечуй-Левицький); Підневільна праця; Палична дисципліна.
Словник синонімів української мови