підносити
ПІДНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПІДНЕСТИ́, су́, се́ш, док.; мин. ч. підні́с, несла́, несло́; кого, що.
1. Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи.
Мар'я кинулась у горниці за дзеркалом. – Дивися! – сказала, підносячи (Панас Мирний);
Пішла [Жабі] в кулеметний загін. Робота невеличка: підносити набої, воду, допомагати пораненим... Якраз жіноча справа (Олесь Досвітній);
Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим і не гіршим від інших, а це так і лізе в голову. Певно тому, що підніс їй мішок – поглузувала сама з себе (М. Стельмах).
2. Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що-небудь до когось, чогось упритул, близько.
Сонце припікало. То той, то другий, гупнувши трамбовкою, підносив білий рукав до засмаленого обличчя й обтирав упріле чоло (М. Коцюбинський);
Завбудинку неймовірно вдивлявся в його твір; то віддаляв його від себе, то знову підносив до очей (І. Микитенко);
Кожне яблуко було таке завбільшки, що й голови Ясевої не видно було, коли він підносив яблуко до рота (О. Іваненко);
На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей (Леся Українка);
Гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався (О. Довженко);
Причаївшись біля брами, він сторожко поглянув на вулицю, вийняв коробку, черкнув зразу двома сірниками й підніс тремтливий вогник під стріху (М. Стельмах);
// перен. Сприяти наближенню чого-небудь, поліпшенню відчуття чогось.
Весна Край порога сіє руту-м'яту, Шум ріки підносить до вікна (І. Вирган);
Стерня колюча та мала Крізь сонця й тумани Піднесла пахощі зела І всохла восени (А. Малишко).
3. Подавати страву, питво і т. ін., частуючи.
Встане [Демко], мов обпльований, на людей не гляне, зараз за шапку – і хоч і не проси, щоб зостався, хоч чого хоч піднось йому, не хоче (Г. Квітка-Основ'яненко);
Сергій наливає склянку і підносить новоприбулому (Григорій Тютюнник);
[Яків:] А кума скупа: дві румочки [рюмочки] піднесла – і шабаш (М. Кропивницький);
– Може б, з'їсти чогось? – вголос подумав дід, оглядаючи свій рід, і, коли Орися піднесла йому полумисок з грушами, взяв одну (О. Довженко).
4. у сполуч. зі сл. подарунок, дарунок і т. ін. Те саме, що дарува́ти 1, 2.
Сю вещ [річ], як рідку і старинну, Підносимо царю Латину, З поклоном низьким, на ралець (І. Котляревський);
Дозволю собі піднести Вам на спомин частину своїх творів (Панас Мирний);
– Невже ж ми знаємо, який дарунок готує нам доля? – Як поганий, то не приймемо. Хай ворогам нашим підносить. – Доля не питається нас, – що хоче, те й дає (Б. Лепкий);
Я щасливий, що мав щастя підносити свої скромні дарунки на честь народження принцеси Міхрімах (П. Загребельний);
// розм. Давати хабара.
– Він, – кажуть, – оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати... (Г. Квітка-Основ'яненко).
5. Узявши, переміщати знизу догори, у вище положення.
Брав [добродій] нову склянку і підносив її над головами юрби (М. Коцюбинський);
Віддаючи останню шану офіцерові Великої армії, всі присутні піднесли вгору свою різноманітну .. зброю (О. Гончар);
У малесенькій накуреній кімнаті читав [Улас] уголос .. про страшних орлів, які можуть у пазурах піднести малу дитину (Григорій Тютюнник).
6. Підводити, піднімати (руку, голову і т. ін.).
Остап уперто дивиться в землю, всю дорогу не підносить голови (К. Гордієнко);
Наплакавшися ревними сльозами, козачка піднесла голівку (Марко Вовчок);
Весь почорнілий, важко сів він на лаву, але відразу схопивсь, підніс кулаки, затряс ними, хрипло вигукуючи якісь страшні, невідомі слова... (Є. Кротевич).
7. перен. Звеличувати, прославляти.
– Як можна говорити про забуття! Народ їх [загиблих] так піднесе, як ніколи нікого в історії не підносили! (Ю. Яновський);
Самі набирали [письменники] у своїй душі і снаги, і сили; а критика уже потім їх оцінила і піднесла геть високо угору (Панас Мирний);
Труд – у ньому все – пошану дасть і славу, тебе угору піднесе, твою сім'ю, державу (П. Дорошко);
// у сполуч. зі сл. роль, авторитет і т. ін. Робити кого-, що-небудь значнішим, вагомішим (про осіб, організації, колективи і т. ін.).
– Я пропоную зараз же виробити інструкцію.., щоб підносили наш старий авторитет (В. Еллан-Блакитний);
Завдання культурно-просвітницького руху полягає не тільки в потребі навчити маси грамоті й дати необхідні знання, яких було б достатньо для певних життєвих потреб, але й розкрити світ перед людиною, піднести її роль у суспільному житті (з наук. літ.);
Масова робота серед населення ще більше піднесла авторитет учителів і школи (О. Гуреїв);
Влучний єдиний постріл [у тирі] підніс авторитет Андрія Степановича у Женчикових очах (Б. Антоненко-Давидович).
8. Переміщати, піднімати кого-, що-небудь угору (про силу вітру, повітря, води і т. ін.).
На річці з'явилися хвилі. Вони підносили човен, як легеньку трісочку (Н. Рибак);
Снаряд упав недалеко од нас і підніс догори великий водяний стовп (О. Довженко);
* У порівн. Гомоніли [люди] між собою і підбігали до писаря, наче їх вітром підносило (Марко Вовчок).
9. перен. Простягати, спрямовувати вгору (гілки, крону і т. ін).
Обголені з листя каштани і ясені підносили свої сірі гілляки до сірого неба (І. Франко);
Каштани підносять свічі, Тополі співають в вись (М. Бажан);
Проти вікна якийсь кущ підніс довге стрілчасте листя і високе стебло цвіту (С. Чорнобривець);
Як дика грушка серед жита Біля вкраїнського села, Маленька пальма сумовита Над полем крону піднесла (М. Рильський).
10. перен. Височіти, виділятися чимсь.
У вогкій синяві понад зеленим світом Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; Його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (М. Рильський).
11. Підвищувати, посилювати (темпи, рівень і т. ін.).
Вміло використовуючи нові можливості, ми рік у рік підносили врожайність усіх культур і, насамперед, озимої пшениці (з наук. літ.);
Врахування історичного досвіду становлення зображальних форм журналістики дозволяє аналізувати їх розвиток з урахуванням значної часової перспективи, отже підносити науковий рівень і ефективність дослідження (з наук. літ.);
Мені здається, що у мене .. нестане тої любові до діла, що піднесла б енергію (М. Коцюбинський);
Щоб круто піднести виробництво овочів та картоплі, потрібно також низькопродуктивні сорти замінити районованими .. високопродуктивними сортами (з наук. літ.);
// Допомагати, сприяти розвиткові, розквітові чого-небудь.
Не міг я того дочитатися, яким то способом хоче пан маршалок підносити той [домашній] промисл (І. Франко);
– Дідусю, розкажіть, як ви культуру, художню самодіяльність колись підносили [на селі] (Є. Кравченко);
// Надавати більшого значення чому-небудь, наголошуючи на чомусь, посилюючи щось.
Вони [лікарі] стежать за найнепомітнішими проявами його хвороби. Популярність хворого підносить в них почуття відповідальності. За хворим палати номер дев'ять установлений особливий догляд (Л. Смілянський).
12. перен. Робити кого-небудь бадьорим, енергійним і т. ін.
Зцілющим бальзамом у груди пречисте повітря Ллється, й тепло весняне так і підносить мене (І. Франко);
[Мордовець:] Та хвилина всього мене піднесла! .. я написав замітку (П. Тичина);
Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде).
13. Приділяти уваги більше, ніж треба; вихваляти.
Він розповів Міхонському зміст поеми, дитячим звичаєм підносячи більше чудесні та фантастичні пригоди, а поминаючи побутові картини (І. Франко);
Коли Шафорост захопився пропозицією Надії і почав підносити її думку, мов якесь відкриття, – в очах Лебедя спалахнули світлячки заздрощів (Яків Баш);
Це була сатира “Патріотичні пориви”, де Іван жорстоко висміяв попа, який дере з хлопа три шкури, а реакційна газетка “Слово” підносить його як великого патріота (П. Колесник);
// у сполуч. зі сл. тема, ідея і т. ін. Розробляти, пропагувати, надаючи особливого значення.
Теми, які підносив Франко в художніх творах, в значній мірі властиві і його публіцистиці, літературно-критичним статтям та науковим працям (з наук.-попул. літ.);
Шевченківські заклики до єднання народів слов'янського світу підносить у 70 рр. XIX ст. український демократичний письменник Михайло Старицький (із журн.);
Як справжній драматург-новатор Карпенко-Карий створив повноцінну літературну драму, підніс у ній соціальні проблеми (з навч. літ.).
14. Розпочинати певні дії як реакцію на щось.
Доста [досить] тільки, щоби чоловік показався, так молоді підносять великий крик, плачуть, голосять і, трясучися, тікають урозтіч на всі боки (Л. Мартович);
Не буть війні! Моя Вітчизна Піднесла клич на всі краї (П. Дорошко).
15. у сполуч. з ім. місто, стіни і т. ін. Будувати, споруджувати що-небудь.
Петербург! Народ підносив Місто, – люди трудові... (І. Нехода);
* Образно. Дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все це зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню (М. Коцюбинський).
16. у сполуч. з ім. степінь, квадрат, куб і т. ін. та з прийм. до. Знаходити добуток, множачи певне число чи алгебричний вираз сам на себе вказану кількість разів.
Щоб піднести до квадрата або куба степінь, треба відповідно помножити на 2 або 3 показник степеня (з навч. літ.).
△ (1) Підно́сити / піднести́ до квадра́та – множити дане число на те саме число.
◇ Дава́ти (задава́ти, підно́сити) / да́ти (зада́ти, піднести́) пи́нхви див. дава́ти;
Дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) [пече́ного] гарбуза́ (кабака́) див. дава́ти;
(2) І (й) обі́руч не піднести́ (піднесе́ш) – дуже багато.
Вони хитрі жінки, і мати і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок);
– Дурний би я був виступати .. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко);
(3) Обіру́ч не піднести́ – дуже багато, велика кількість чогось.
Вони хитрі жінки, і мати, і дочка, вони вам наговорять такого меду, що обіруч не піднести (Марко Вовчок);
Й не піднесе́ш.
– Дурний би я був виступати .. Відразу пришиють тобі стільки гріхів, що й не піднесеш!.. (О. Копиленко);
Підійма́ти (підніма́ти, підно́сити і т. ін.) / підійня́ти (підня́ти, піднести́ і т. ін.) тост див. підніма́ти;
(4) Підне́сти пи́нхву (д) див. дава́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, здійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, здійня́ти, піднести́ і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) див. підніма́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) го́лос див. підніма́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) [догори́] но́са (ніс) див. підніма́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) дух див. підніма́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́ і т. ін.) пра́пор (стяг, знаме́но́ і т. ін.) див. підніма́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (піднести́, підійня́ти і т. ін.) на щит [сла́ви] див. підніма́ти;
Підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т. ін.) го́лову див. підніма́ти;
(5) Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) до небе́с кого – надмірно вихваляти кого-небудь.
Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань, .. скаржачись водночас на головного режисера, що “затирає” молодь, і підносячи його до небес за те, що краще нього ніхто в театрі не розуміє реалістичної манери відтворення образу (Н. Рибак);
Через кілька тижнів після перших вистав мене, як організатора й режисера, згідні були піднести до небес (С. Васильченко);
(6) Підно́сити / піднести́ в оча́х (рідше пе́ред очи́ма) кого, чиїх – поліпшувати чиюсь думку про кого-небудь.
Проміння тої слави осявали й її... Це її підносило у власних очах (М. Коцюбинський);
Меланія залишалась однаковою, тією некрасивою, скованою, незграбною, яку він зустрів сьогодні в конторі. Даремно тепер силкувався Іван Федорович якось поправити становище і знову піднести свою колгоспницю в очах скульптора (О. Гончар);
(7) Підно́сити / піднести́ о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) – починати дивитися на кого-небудь, спрямовувати погляд на щось.
Підносила [Дозя] свої блискучі очі й встановляла [зупиняла] їх на його молодецькім, уродливім лиці (І. Франко);
– Ви знаєте, це нашого власного виробу, – зауважила жінка, коли я, випивши, аж прицмокнув. – Вашого? – здивовано підніс очі Карпо. – Ви хіба винороби? (Олесь Досвітній);
(8) Підно́сити / піднести́ пілю́лю кому – робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін.
– Каргат, видно, підніс Валентинові Модестовичу якусь нову пілюлю (Ю. Шовкопляс);
(9) Підно́сити / піднести́ [те́ртого] хрі́ну (хро́ну, пе́рцю) кому – робити або говорити кому-небудь щось неприємне, прикре, образливе і т. ін.
Мартоха частує свою супротивницю залізним бобом, а Дармограїха своїй суперниці від щирої душі підносить тертого хрону (Є. Гуцало);
– А що, Карпе, – казав Васюта, ідучи з громади, – от же бачиш, що не все вони [багатирі] нам, а й ми їм можемо вкрутити хвоста. З землею облизня вже піймали, а й тепер знову тертого хрону піднесли їм такого, що довго в носі крутитиме (Б. Грінченко);
// лаяти, критикуючи кого-небудь.
Явтух візьме вас за петельки й вимагатиме, щоб розповіли колгоспникам про новітні течії в мистецтві .. Які художники, хто що малює, кого по голівці гладять, а кому перцю підносять (Ю. Яновський);
(10) Підно́сити / підне́сти хліб-сі́ль – за старовинним українським звичаєм вручати паляницю хліба й сіль при зустрічі на знак великої пошани та в урочистих випадках.
Привітавши гостей і піднісши їм хліб-сіль, Панас Максимович запросив їх одразу снідати (В. Минко);
(11) Підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на [ще оди́н] ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що – поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом.
Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (з газ.);
Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (із журн.);
(12) Підно́сити (подава́ти) / піднести́ (пода́ти) на блю́дечку (на блю́ді, на тарі́лочці) [з голубо́ю облямі́вочкою] – давати можливість кому-небудь мати, одержувати щось без будь-яких затрат, зусиль.
Всяка робота вимагає старанності й уміння і до всього треба рук прикласти. Бо ніхто не піднесе нам готового на тарілочці (із журн.);
– То що ж, може, партійна організація на блюдечку подасть цьому нерозгаданому сфінксові [Преображенському] свою згоду (Іван Ле);
– Хіба мало ще серед нас отаких, що ждуть, сподіваються: десь хтось за нас і цю революцію зробить. На блюді піднесе (А. Головко);
Марно чекати, що хтось принесе нам демократію на блюдечку з голубою облямівочкою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)